Остання сесiя мiської ради (5 липня 2006 року) ще раз пiдтвердила, що у роботi мiської влади (до речi, i районної), бракує iнформацiї про план власної дiяльностi по усiм напрямкам життя територiальних громад. Вiдомостi, якi потрапляють до жителiв мiста через ЗМI, мають надзвичайно обмежений характер, до того ж без пояснень - чому влада чинить так, а не iнакше. Результат такого пiдходу - скарги на невирiшенiсть проблем та вiдсутнiсть пiдтримки територiальної громади. Так, зовсiм випадково стало вiдомо про зустрiч мiського голови В.Б.Сидора з керiвниками рад Славутського, Iзяславського та Бiлогiрського районiв. Данi стали вiдомi завдяки одному рядку у "Трудiвнику Полiсся". Громада, звiсно, була не в курсi - а йшлося про речi дуже важливi, а саме створення асоцiацiї мiст 30-кiлометрової зони.
Також незрозумiлою є ситуацiя з умовами прийому у комунальну власнiсть вiйськового мiстечка N23 i частини споруд колишнього вiйськового шпиталю.
***
Що буде з ринком у Славутi?
Дiючий ринок у мiстi явно перевантажений. Це стосується як кiлькостi працюючих, так i умов торгiвлi. Територiя ринку явно не розрахована на встановлення металевих контейнерiв (вартiсть одного - 1.000 USD). Втiм, адмiнiстрацiя ринку на це не зважає - бiльшiсть пiдприємцiв продовжує вiдшукувати кошти i встановлювати контейнери. На жаль, люди не розумiють, що їм не мають права нав'язувати умови. Крiм того, обмеженiсть територiї ринку призведе до витiснення бiднiших пiдприємцiв, що не зможуть придбати контейнер. Вже зараз бiля контейнерiв виставляються додатковi прилавки, що зводить ширину проходiв до мiнiмуму.
Саме власник цього ринку категорично проти створення нових ринкiв. Районне споживче товариство хоче бути монополiстом, що є прямим порушенням антимонопольного законодавства.
Мiська влада мовчки спостерiгає за тим, що робиться за територiєю ринку. Хто бачив вулицю Газети Правда - той зрозумiє. Тротуари заставленi наметами, а сама вулиця з обох бокiв - автомобiлями. Бiля самого ринку кожного дня створюється постiйно дiюча автомобiльна пробка (зовсiм як в якомусь Нью-Йорку). В цiй тиснявi додають дискомфорту i таксисти, що чекають клiєнтiв. Магазин же "Барвiнок" вiдiбрав 2/3 територiї автобусної зупинки. Розвантажують привезенi до магазину товари прямо на зупинцi.
***
Доскорочувалися
Двi доби пролежала заiржавiла мiна часiв останньої вiйни поруч з мiським ринком. Потрапила мiна сюди разом iз пiском з iншого будiвельного майданчика того ж таки ринку. Небезпечна рiч пролежала не тому, що її не могли розпiзнати - просто пiсля скорочення 97 ОМБр саперiв в Славутi нема. Сапери з Iзяслава не приїхали, тому що не мали транспорту i пального. В результатi довелося чекати саперiв з обласного центру.
Свого часу, пiсля скорочення ОМБр, був варiант розмiщення на територiї казарм частини Мiнiстерства з надзвичайних ситуацiй. База для цього є навiть зараз, пiсля того, як казарми достатньо постраждали. Поки ж доводиться привозити саперiв за 120 кiлометрiв.
***
З "Фортецею" у майбутнє
Продовжує працювати ресторан у примiщеннi спорткомплексi "Здоров'я". Причому, судячи вiдгукiв, ресторан є одним з найпрестижнiших у мiстi - i це незважаючи на те, що замовлення можна чекати понад годину (мотивацiя - "кухарi не встигають").
Слово "спорткомплекс" вже явно зайве... Дiйсно, у ЗАО "Прогрес" (керiвник - заслужений будiвельник, орденоносець, депутат обласної ради А.Д.Фрiдман) є грошi на переобладнання спорткомплексу в кабак, але нема грошей для ремонту спорткомплексу i вiдновлення його роботи за прямим призначенням.
Мiський голова i мiська рада iз виконкомом (один з членiв виконкому - саме той А.Д.Фрiдман) роблять вигляд, що проблеми не iснує. Улюблена вiдмовка - "нас не повiдомила громадськiсть".
Вважаємо, що повiдомила: ТОВАРИШУ ФРIДМАН, У ВАС В СПОРТКОМПЛЕКСI БАРД... ВИБАЧТЕ, КАБАК.
***
Хто i як веде роз'яснювальну роботу
Останнi подiї у Криму, на пiвднi i сходi України стосовно спротиву спiвпрацi нашої держави з НАТО та ЄС, показали слабкiсть роботи наших чиновникiв по роз'ясненню причин вступу до вищезгаданих органiзацiй.
На Хмельниччинi, зокрема Славутчинi, якiсть такої роботи також низька. Варто проаналiзувати, хто вiдповiдає за цю роботу - начальник вiддiлу органiзацiйно-кадрової роботи райдержадмiнiстрацiї, яка роз'яснювала переваги НАТО i ЄС у селах району. Ще рiк тому держслужбовець уяви не мав про предмет агiтацiї - зараз вiн, як унiверсальний солдат, вiдповiдає i за кадри, i за ЄС (нiчогеньке поєднання).
Питання - чи є окрема колонка в "Трудiвнику Полiсся" про ЄС i НАТО? Чи є якесь навчання бодай директорiв шкiл, працiвникiв бiблiотек? Чи є якiсь агiтацiйнi стенди? Чи є якийсь спецiальний компакт-диск (такi диски масово робилися в Польщi перед вступом країни в НАТО та ЄС)? Чи проводилися передачi по мiськрайонному радiо?
Результат, як то кажуть, видно неозброєним оком. Його просто нема.
***
Церква знову в опалi?
Саме так можна оцiнити ставлення до церква Рiздва Пресвятої Богородицi (УПЦ МП). Цiй спорудi вже 125 рокiв. За свiй вiк бачила рiзне - i войовничий атеїзм, i нiбито вiдновлення прав вiруючих. Нинi ж церкву практично забудовано рiзними спорудами. Праворуч - лiнiя магазинiв "Мелодiя", "Технiка" тощо. Попереду - кiнотеатр iм.Шевченка. Лiворуч - ательє мод "Силует". За ательє "Силует" недавно збудували триповерхове примiщення офiсiв. Тепер же прямо в невеликому парку бiля кiнотеатру пiднiмається нова багатоповерхова споруда. Купол церкви ще видно з-за новобудов - але якщо так пiде далi, то це ненадовго...
Втiм, ще менше таланить церквi Покрови Пресвятої Богородицi (УПЦ КП), що по вулицi Кузовкова. Влада не полишає намагань розмiстити торговi ряди поблизу будiвлi церкви. Усна домовленiсть про розмiщення т.зв. "кiнського ринку" була досягнута ще у квiтнi 2005 року - мiж тодiшнiм головою М.О.Полiщуком та депутатом обласної ради А.Д.Фрiдманом. Нинi є намiр дозволити торгувати промисловими товарами вже з iншого боку церкви - якраз бiля пам'ятника жертвам Чорнобильської катастрофи, на мiсцi нещодавно посадженого березового гаю.
***
У Славутi знову фарс
20 липня 2006 року у Славутi побував президент НАЕК "Енергоатом" Ю.Недашкiвський та голова обласної державної адмiнiстрацiї I.Гладуняк (вiн же - голова обласної ради, що є єдиним в Українi випадок такого сумiщення.
Що ж хотiли два посадовцi? Вони проводили робочу нараду, зiбравши для цього мiських голiв Славути, Шепетiвки, Iзяслава, а також голiв районних рад Славутського, Шепетiвського, Iзяславського та Бiлогiрського районiв. Були також депутати мiсцевих рад, представники мiсцевої преси, яка обслуговує владнi структури. При цьому мiсцева преса, розмiщуючи замовленi статтi, ще й отримує за це грошi.
Вузьке коло зiбрали невипадково. Адже мова йде про добудову 3-го та 4-го енергоблокiв ХАЕС. Зрозумiло, облдержадмiнiстрацiя та НАЕК "Енргоатом" виступають як зацiкавленi сторони. Чим бiльше коштiв освоять - тим бiльше i перепаде. Мета наради - "роз'яснення", як потрiбно проводити громадськi слухання та консультацiї з громадськiстю вiдповiдно доручення Кабiнету Мiнiстрiв України у 2007 роцi, зокрема, Хмельницької облдержадмiнiстрацiї. Враховуючи, що зiбрали лише обмежене коло людей i не запросили власне громадськiсть (хоча б представникiв громадських органiзацiй та партiй), очевидно, що готується старий радянський сценарiй. Влада сама себе збирає, переконує i вирiшує, яким бути результату майбутнiх слухань.
А от пiзнiше спецiально вiдiбрана владою "громадськiсть" (депутати мiсцевих рад i лояльнi керiвники пiдприємств, керiвники лояльних же полiтичних партiй та голови квартальних комiтетiв) пiдписує потрiбний документ - i все, громадськiсть нiбито "за".
Подiбного висновку можна дiйти, якщо проаналiзувати реакцiю голови облдержадмiнiстрацiї на виступ мiського голови з Iзяслава. На тлi загального "одобрямса" вiн виступив iз запереченням.
***
Нетiшинське ноу-хау
В Основному Законi України є стаття про заборону нечесної конкуренцiї. В цьому роцi в Нетiшинi новообрана мiська рада взяла на себе вiдповiдальнiсть саме за введення подiбного обмеження. Зокрема, в продажу хлiба в торгiвельнiй мережi Нетiшина. Для пiдтримки нiбито мiсцевого товаровиробника сесiя мiськради прийняла рiшення про реалiзацiю хлiба лише Нетiшинського хлiбозаводу. Водночас є iнформацiя про причетнiсть у якостi непрямого спiввласника хлiбозаводу голови обласної адмiнiстрацiї.
У Славутi продається хлiб рiзних виробникiв - з Iзяслава, Старокостянтинова. Хмельницького, Берездова, i поцiновувачiв не бракує. А от в Нетiшинi ця галузь, вочевидь, вже "схоплена".
***
Об'єктивнiсть суддiв
Цiкавою виявилося реакцiя суддiв Славутського мiськрайонного суду на позовнi заяви славутчан-учасникiв бойових дiй в Афганiстанi. Позови були зробленi до мiського управлiння працi та соцiального захисту населення стосовно неповної суми сплати разової грошової допомоги, яка надається щорiчно до 5 травня. У 2004 роцi було виплачено по 120 гривень кожному учаснику бойових дiй, хоча у Законi України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту" в п.5.22 ст.12 вказується, що розмiр такої допомоги - 5 мiнiмальних пенсiй за вiком. Як вiдомо, пенсiя в 2004 роцi складала 92 гривнi 45 копiйок, отже, 5 пенсiй - 462 гривнi 25 копiйок. Таким чином, спроби трьох учасникiв бойових дiй вiдстояти те, що належить їм згiдно чинного законодавства, у судi викликали рiзнi оцiнки трьох суддiв. Одна суддя забажала, аби вiдповiдач заплатив наперед 81 гривню за судовий збiр i плату за iнформацiйно-технiчне забезпечення, а ще надав докази про те, що йому (вiдповiдачевi) не заплатили кошти - хоча на руках у людини довiдка Ощадбанку про виплату саме заниженої суми. Iнша суддя вимагає вiд позивача адресу та номери телефонiв, а також до якого саме управлiння - мiського чи районного - направляється позовна заява. Третя суддя внесла власну "родзинку" - їй сплачених наперед грошей (судовий збiр та плата за iнформацiйно-технiчне забезпечення) виявилося недостатньо, i вона вимагає документу на пiдтримку позову бiльш детально - звiсно. Коштом позивача.
В цiлому складається враження, що суддi вирiшили "завалити" позови учасникiв бойових дiй. Можливо, якби їм було по 80 рокiв, то ситуацiя i розглядалася б по-iншому. Друге враження - якби колишнi вiйськовi позивалися не до державної структури регiонального рiвня, то все вирiшилося б iнакше. Поки що ж суд на боцi держави.
***
Будiвництво по-славутськи
Мова пiде про спорудження житла для вiйськових, школи N9 в Славутi та школи в Крупцi.
В мiстi та районi нiхто не чув про результати конкурсiв по будiвництву за бюджетнi кошти. Мiноборони, а потiм i обласна адмiнiстрацiя укладають угоди на будiвництво з одним i тим же виконавцем. З недавнього часу не лише в Славутi, а й Iзяславi i Старокостянтиновi перевага надається ЗАТ "Прогрес" - хоча "якiсть" будинкiв по вул.Сокола, Радянськiй i Лiснiй загальновiдома, а стяжки в будинках загальноочевиднi. Чим же приваблює "Прогрес" чиновникiв не лише обладмiнiстрацiї, а й Мiноборони? Проведення робiт на школi N9 проводилося так: взявши генпiдряд, вiдразу почали наймати дешевих працiвникiв; при цьому невiдомо, якi саме розцiнки були закладенi в бюджет. Ця схема використовується у стосунках як з обласною державною адмiнiстрацiєю, так i з Мiноборони. Усе це викликає пiдозру про зацiкавленiсть держслужбовцiв, що приймають рiшення про вибiр виконавця будiвельних робiт.
Місто