Google




Мiсто Старокостянтинiв




1165

каталог сайтів





УПЦ Київського Патрiархату



Загальні
Загальні
04-May-2006
4 травня 2006р.

22-25 квiтня делегацiя славутчан узяла участь у вiдзначеннi рiчницi битви пiд Гурбами. Мiсцевiсть мiж Рiвненщиною та Тернопiллям стала свiдком бою мiж пiдроздiлами УПА та частинами НКВС у 1944 роцi. З одного боку було 5000 бiйцiв-повстанцiв, озброєних лише гвинтiвками та автоматами, з iншого - двi дивiзiї (30000) енкаведистiв з танками, артилерiєю та лiтаками. Спроба оточення та повного знищення повстанцiв не вдалася - незважаючи на величезнi втрати (до 3500 чоловiк), вояки УПА прорвали кiльце радянський вiйськ та вийшли з оточення.
Що ж - там i тодi iдея нацiонального визволення й свободи виявилася сильнiшою вiд особистої безпеки. Саме цим рисам варто повчитися молодому поколiнню - така головна iдея виступу голови Рiвненської обласної державної адмiнiстрацiї В.Червонiя. Саме завдяки його наполегливостi поблизу могили загиблих воякiв УПА зведено першу чергу Святовоскресенського чоловiчого монастиря УПЦ Київського патрiархату. Вже розпочато спорудження дзвiницi, а також меморiального комплексу битви пiд Гурбами.

Лунають монастирськi дзвони
На спомин линуть до небес.
Де в днi вiйнi УПА загони
Вступили в бiй з НКВС.

Жахливих, довгих три доби
Ревли нацiленi гармати,
Та скаженiли вiд злоби
В руках ворожих автомати.

Жахливих, довгих три доби
Немов вросли в окопи й схрони
Стрiльцi, як молодi дуби...
Лунають монастирськi дзвони
Свiдоцтвом болю та журби.

Вiд вибухiв земля стогнала,
Свистiли кулi - "тьох" та "тьох".
Триває бiй... i сил замало,
I вже немає багатьох.

Жахливих, довгих три доби
Вiд наступу до оборони...
Лунають монастирськi дзвони,
Летять, мов бiлi голуби,
Молитви за героїв битви,
Скорботно дивляться iкони...

Бог вимагає покаяння
Вiд тих, хто сiяв зло та лють,
Прирiкши волю на заклання...
Але чомусь не визнають
За злочин й досi у Кремлi
Катiв знущання над народом,
Який хотiв лише свободи
Та щастя на своїй землi...

***

26 квiтня виповнилося 20 рокiв вiд дня аварiї на Чорнобильськiй АЕС. Чимало славтучан брали участь у лiквiдацiї наслiдкiв лиха, є i тi, хто народився i рiс у Прип'ятi. Саме тому в цей день було встановлено пам'ятник на знак ушанування тих, хто загинув i тих, хто живий.
Вибори внесли свої корективи у цей процес - до 26 березня нiхто серйозно цим питанням не займався. Потiм уже колишнiй мер подавав позови до апеляцiйного суду, i знову не було часу. Тому вся реалiзацiя проекту зайняла лише 10 днiв, i доручена була (традицiйно без конкурсу) єдиному скульптору на Славутчинi С.Лелях. Невiдомо, чи не потребуватиме пам'ятник (теж традицiйно) ремонту вже за рiк - але попри все вiн був вiдкритий, i, на щастя, має скромний (ба навiть камерний) вигляд, органiчно вписавшись у краєвид бiля новозбудованого Святопокровського храму УПЦ КП на Сонячному. Хотiлося б звернутися до влади, аби вiдповiднi служби не забували поливати маленьких берiзок, котрi згодом (сподiваємося) стануть гарним гаєм. На вiдкриття пам'ятника прийшли в основному держслужбовцi, масово вiдпущенi заради цього з установ - утiм, прийшли все ж саме в день вiдзначення рiчницi, а не в наступний вихiдний (тобто, попри "добровiльнiсть" виходу, люди були тодi, коли потрiбно, а не тодi, коли зручно меру) - можливо, в мiстi навiть з'явиться традицiя вiдзначення державних свят того дня, коли вони є в календарi.

***

Як уже повiдомлялося у попереднiх випусках новин, затятий ентузiаст, корiнний славутчанин В.Крушевський за власної iнiцiативи зумiв переконати мiське керiвництво i директорiв деяких заводiв допомогти почистити невеликий ставок, частину князiвського "Звiринцю", а також територiю навколо нього. Потiм власним коштом ще й придбав риб'ячої молодi коропа i випустив в озеро. I вже наступного дня якась наволоч (м'яко сказано) електровудкою перебили рибу... Невiдомо, який комерцiйний зиск мали цi покидьки, i чи вистачило їм отої риб'ячої дрiбноти, аби набити пельку - але слово "люди" у вiдношення до таких двоногих iстот явно не пiдходить... Що ж - доведеться починати все спочатку... Але хотiлося б зауважити: у нашому не вельми простому сьогоденнi є, звiсно, вина влади... але ж є i провина тих "простих", хто вiдноситься до життя як до можливостi урвати i плюнути в душу ближньому своєму...
Хоча - якi вони нам ближнi.

***

Мiськрайонна прокуратура повнiстю поклалася на вiдповiдь виборчої комiсiї стосовно порушення права на волевиявлення виборцiв на дiльницi N20. Прокуратура просто повторила повiдомлення ДУ про те, що перевiрити факт використання бюлетенiв виборцiв, якi не змогли прийти на дiльницю (а таких усього лише чотири), неможливо - оскiльки вся документацiя в порушення закону надiслана в Хмельницький, замiсть того, аби знаходитися в Славутському архiвi. Але ж якщо навiть так - Хмельницький знаходиться всього за 120 кiлометрiв, i факт порушення легко встановити. Втiм, це якщо хтось хоче об'єктивностi...

***

Знищено 2 гектари лiсу в гiдрологiчному заказнику "Терибежi". Фактично голим залишився захiдний берег озера, котре i так висихає, перетворюючись на болото. Славутський лiсгосп давно вже навiть не робить вигляд, буцiмто займається гiдною справою. Так, протягом лише останнiх двох рокiв, крiм Терибежiв, вирубанi сосни на лузi бiля рiки Горинь, неодноразово проводилася зачистка сосон бiля джерельця на вiйськовому - судячи з усього, черговий погром бiля джерельця не за горами, оскiльки на багатьох соснах уже стоять бiлi вiдмiтки. Все це робиться для того, аби не допустити створення нацiонального парку, який би об'єднав озера Святе i Терибежi - звiсно, не буде лiсу, не буде й необхiдностi його захищати. З приводу цього в обласне управлiння екологiї вiдправлено запит з проханням встановити факт законностi вирубок лiсiв у вказаних мiсцевостях.