2 березня 2006р.
Традицiї - страшна сила. Про це згадуєш, коли починаєш вникати в перипетiї передвиборчої боротьби - тi ж технологiї, той же пiдкуп, тi ж елементарнi помилки. Так, кандидат на посаду мiського голови В.Сидор у листiвках привiтав славутчан зi святом - але забув указати, яким. А до Дня захисникiв Вiтчизни заступник голови райдержадмiнiстрацiї звернувся до тих же славутчан з довгим зверненням. Дiйсно, "традицiя" - святкувати день 23 лютого 1918 року, коли вiйська Юденiча нiбито мали взяти Петроград (а краще б i взяли) - звiсно, бiльшiсть чоловiкiв звикла святкувати цей день... але яке вiдношення має той бiй до України? До Української Народної Республiки, Директорiї, Гетьманату? Поставимо питання по-iншому: скiльки зусиль витрачається на "святкування" радянської дати, i де цi зусилля на 6 грудня, день українського вiйська? Питання риторичне... Доросли ми вже i до власного погрому - цього разу штабу блоку Костенка-Плюща в нiч з 20 по 21 лютого. Побили шибки та зiрвали табличку - насторожує сам факт переведення полiтичної боротьби на нiчнi методи. А от керiвник "Будфарфору" - номер перший у списку Литвина до мiської ради - той порушує Закон про вибори i вдень (наш директорат взагалi поводиться як флюгер - їм що Януковч, що Литвин, все єдино) - i цех N1 обвiшаний портретами виключно колишнього глави адмiнiстрацiї Кучми. Звiсно, в виборчкому руки закороткi дiстатися на територiю - потрiбна перепустка - а там, на територiї, власнi закони...
Місто