Житло, яке отримали вiйськовики Славутського гарнiзону - вiрнiше, його розподiл - викликає ряд питань. Список був опублiкований у газетi "Народна армiя" вiд 7 грудня 2005 року. Наприклад, молодший сержант запасу Золотарук Вiталiй Вiкторович мав отримати двокiмнатну квартиру в новозбудованому будинку N15 по вул.Лiснiй, але у списку вiн значиться як отримувач однокiмнатної квартири 18 кв.м. при складi сiм'ї три особи. I при тому, що, як вiйськовослужбовець запасу, iншого житла вiн не отримає нiколи.
Iнший приклад - цiлком зворотнiй. Капiтану запасу В.В.Полiщук гарнiзонна житлова комiсiя не врахувала реальну дату постановки на чергу. В даному випадку "приписано" 7 рокiв - плюс реальнi 4 дають у сумi 11. Що дає можливiсть отримати житло в N15. Просто В.В.Полiщук вiднайшов нiбито неiснуючi (за висновком гарнiзонної комiсiї) документи про своє перебування в черзi з 1994 року (а не 2004). Саме цiкаве, що з таким великим "стажем" безквартирностi у списку всього лише 5-6 осiб. I ще питаннячко: в будинку 72 квартири, вiйськовослужбовцям (в.т.ч. i запасу) надано 48. Яка доля iнших 24-х?
***
Добро повинно бути з кулаками. Саме про це згадується, коли знову почалася передвиборча кампанiя. Рiк тому, коли бандити з СДПУ(о), партiї регiонiв власне довели свою здатнiсть "органiзовувати" вибори - їм це простили. Мовляв, "тиск" донецьких, залякування, все таке. Пожалiли "бiдних" вчительок, якi виламували руки батькам, бiдних директорiв, якi залякували робiтникiв. Результат - тервиборчком за рiшенням районної ради (тобто тих же вчительок i директорiв) очолює представник партiї регiонiв. Мало того - в хiд пiшли тi самi методи розвезення крупи, цукру - i залякування. Вже зафiксованi випадки появи "шептунiв", якi прозоро натякають - мовляв, жити вам, тим, хто нас простив, залишилося лише до виборiв. Парадоксальним чином це спiвпало з росiйським газовим шантажем (що i не дивно - першi погрози з Росiї прозвучали ще в серпнi, коли рецидивiст сидiв в Москвi i про щось там, вочевидь, домовився).
I в ситуацiї фактичної вiйни з Росiєю все це дуже вiдгонить державною зрадою.
I згадуються слова Торквемади - негуманно бути гуманними по вiдношенню до них. Тим бiльше, що вони нам знову вiдмiряють термiн життя - "до виборiв".
Місто