Google




Мiсто Старокостянтинiв




1165

каталог сайтів





УПЦ Київського Патрiархату



Загальні
Загальні
11-Feb-2003
Радянська армія живе

Саме такий висновок можна зробити, якщо проаналізувати розвиток подій у 97-й механізованій бригаді 13 армійського корпусу.
17 жовтня 2002р., доведені до краю ставленням до себе керівництва бригади, 44 офіцери та прапорщики підписали на адресу Верховного Головнокомандуючого Збройними Силами України Л. Кучми та Міністра оборони України генерала армії В.Шкідченка листи. В них йшлось зокрема про таке:
- безпідставне позбавлення грошових нагород. Гроші, які нараховуються кращим військовослужбовцям, забираються;
- фальсифікуються показники бойової підготовки (оцінки виставляються без прийняття заліків), що у подальшому є підставою ненадання грошових винагород взагалі;
- офіцерів та прапорщиків примушують виконувати поставлені завдання, які потребують матеріальних витрат за власний кошт. Людина щомісячно не доносить у сімейний бюджет від 20 до 70 гривень;
- службовий час не внормований. Офіцери та прапорщики бригади працюють 12-14 годин на добу. Мають місце 1-2-х разове харчування. Вихідні надаються дуже рідко.
- забороняється хворіти, якщо людина хвора, їй пропонується звільнення;
- не мають межі щоденні приниження особистої гідності. Зневага, нецензурні образи стали нормою поведінки керівництва;
- особисті проблеми офіцерів та прапорщиків нехтуються взагалі;
- завдяки подібним явищам в життєдіяльності частини, люди втрачають віру у спараведливість. Розпадаються сім'ї, діти залишаються без батьків. Набувають масового характеру бажання офіцерів та прапорщиків звільнитися з лав Збройних Сил України.
- незважаючи на всі негаразди, особовий склад 97 Омбр з сумлінням та відповідальністю віднісся до підготовки та проведення мобілізаційного навчання.
- завдання, яке було поставлене перед особовим складом було виконане.
У відповідь почали приїздити перевіряючі з вищих військових інстанцій. Зокрема у листопаді - грудні 2002р., в бригаді з приводу звернення, побували представники: управління виховної роботи Західного оперативного командування (полковник Омельченко), заступник начальника штабу 13 Ак (полковник Шевченко), з Головного Управління виховної роботи Міністерства оборони України (полковник Копаниця). Усі вони намагались загасити конфлікт, що виник між командиром бригади (полковник С. Первак), його заступниками та офіцерами та прапорщиками, які підписали текст звернення. При цьму усі перевіряючі не змогли заперечити наявності проблем, що піднімались у зверненні.
Минув час (окрім листопада та грудня минулого року, ще й січень ц.р.). Дещо змінилось на краще завдяки втручанню і Голови Спілки офіцерів України, народного депутата Г. Омельченка. Однак, як і за часів Радянської армії, почався тиск на того, кого керівництво вважало ініціатором звернення. Першим стояв підпис заступника командира 2 механізованого батальйона з виховної роботи капітана Ігора Піголя. Кожного разу усі перевіряючі зводили його з командиром бригади. Останній, без ніяких комплексів, в присутності полковника Шевченка заявив, що Піголю він хребта зламає. Це за намагання відстояти власну гідність. Не відступали від командира й інші керівники. Окрім цього, була зроблена ретельна перевірка робочої документації капітана Піголя. Це зробила комісія на чолі з полковником Копаницею. В бригаді були перевірені ведення занять з гуманітарної підготовки саме в 2 мб, де служить капітан Піголь, на цій підставі атестація на предмет професійної придатності офіцера. З'явилась і зручна нагода - комплектація батальйону у зв'язку із організаційними заходами у 161 омбр.
Тимчасом, до 2002р., ніхто не ставив під сумнів можливості капітана І. Піголя. Служба у складі українських миротворців у Боснії, пізніше в українсько-польському батальйоні. До тих пір, допоки досвідчений офіцер не вирішив - досить терпіти. Ось тут і виявилось, що усі заяви колишнього і нинішнього Міністрів оборони про якісно інший рівень Збройних Сил України - вигадка. В них квітне правове свавілля. Інакше не пояснити те, що капітана І. Піголя, якому затримують, до речі, присвоєння і чергового військового звання, наполегливо готують до звільнення зі Збройних Сил України вже у штабі 13 ак.

Володимир Скомороха.
Голова Славутської міської
організації Спілки офіцерів України