Google




Мiсто Старокостянтинiв




1165

каталог сайтів





УПЦ Київського Патрiархату



Загальні
Загальні
02-Nov-2005
Листопад 2005 року

Закон з'єднаних сулiй

У вiдповiдi N33/1-04/1501 вiд 28.09.2005р. Департаменту ядерної енергетики мiнiстерства палива та енергетики України вiдносно повернення тарифу за використану електроенергiю з 70% до 50% для населення 30-кiлометрової зони наведенi наступнi факти. Насамперед, автор вiдповiдi - директор вищевказаного департаменту Н.Ю.Шумкова - взагалi уникає теми пiдвищеного тарифу, що дiяв "на час добудови ХАЕС-2/РАЕС-4" Однак у вiдповiдi вказано, що станом на 1 сiчня 2005 року було профiнансовано 18.659.000 гривень на об'єкти соцiального призначення територiї 30-кiлометрової зони. Серед таких для Славути:
- газопровiд по вул.I.Франка
- газопровiд по вул.Папернiка-Свердлова
- реконструкцiя районного будинку культури
- газифiкацiя вул.Б.Хмельницького i К.Цеткiн
- газифiкацiя району "Мокроволя"
З Києва однаково не видно, коли i за чиї кошти фiнансували газ на Мокроволю - однозначно, що цi данi подали зi Славути. А мiж тим, кожен з щасливцiв, що отримали газ, може пiдтвердити, що трубу клали за грошi, зiбранi з людей - мiж iншим, не менше 1000 гривень. Питання - куди ж насправдi пiшли 18.659.000 гривень?


Слухання вiдбулися. Надсилайте змiни.

25 жовтня 2005 року вiдбулися громадськi слухання про доцiльнiсть пiдвищення тарифу на проїзд у мiському транспортi. Бiльше року плата залишалася незмiнною - 60 копiйок. Варто зазначити, що Славута має власну специфiку - саме приватнi перевiзники вiдновили пасажирськi перевезення в мiстi, вiдновивши парк мiкроавтобусiв та ввiвши декiлька нових маршрутiв - всього лиш декiлька рокiв тому мiсто обслуговували 2 РАФи та один "Форд-транзит". Останнє ж придбання - два комфортабельнi "Мерседеси" збiльшеної мiсткостi i два "ПАЗи". Зараз стоїть питання про придбання вiтчизняних "Богданiв". Саме тут i почалися проблеми - оскiльки всi новi придбання зробленi виключно на прибуток перевiзникiв. Тому нова вартiсть проїзду, подана до мiськвиконкому - одна гривня. Мiськвиконком в особi начальника мiського управлiння соцiального захисту населення М.А.Павлюк пропонує цiну в 75 копiйок. Аргумент - зручнiсть надання здачi у 25 копiйок. I хоча розрахунки перевiзникiв пiдтвердженi двома експертизами, "зручнiсть здачi" перемагає.
Хотiлося б зауважити - насправдi нiхто не проти низьких цiн за проїзд для населення. Але де була мiська влада, коли ПОВНIСТЮ розвалила мiський транспорт? Де державнi дешевi автобуси, субсидованi з мiського бюджету? Чому питання вирiшується не в планi створення конкуренцiї (панове з Бiлого дому, купiть декiлька "Богданiв" i пустiть їх по 75 копiйок - ну хто ж вам заважає), а в планi проливання слiз за "бiдними пасажирами"? На слуханнях виявилася ще одна проблема - мiськвиконком вiдшкодовує поїздку одного пiльгового пасажира у сумi 50 копiйок, i ця сума не збiльшиться до 1 сiчня 2006 року, а мiж тим тариф на проїзд планується збiльшити з 1 листопада 2005 року. Пояснення знову-таки просте: така сума (50 коп.) закладена у бюджет, а отже, збiльшення компенсацiй призведе до перевитрати грошей. Тобто, проблеми перевезення пiльговикiв знову елегантно скидаються на приватних перевiзникiв - замiсть того, аби переглянути бюджет. Зрештою, це ж для людей - чи нi?


Сила громади

В Славутi з'явився ще один приклад, як багато може зробити одна небайдужа людина.
На пiвнiчно-захiднiй околицi мiста є частина землi, що 100 рокiв тому входила до "Звiринцю" князiв Сангушкiв. Нинi важко уявити, що колись тут був парк. Жили косулi, кабани та оленi. Невеличке озерце - оце й усе, що залишилося. Всi дерева вросли значно пiзнiше, вже в пiслякнязiвськи часи. Цей куточок природи затиснутий мiж двома заводами - скляним та руберойдовим. I хоча сюди вряди-годи ще приходять люди - природа вже не та... Останнiй раз озеро чистили ще у 1975 роцi.
Приємно, що знайшлися патрiоти рiдного мiста i в наш час. За iнiцiативи об'єднання "Демократична Славутчина" у 2000 роцi мiська рада прийняла рiшення про охорону цього куточка мiста. Нинi ж один з славутчан - Валентин Крушевський - за пiдтримки головного лiсничого держлiсгоспу Л.Грубого, районної шляхової дiльницi, якi надали екскаватор та бульдозер - органiзував розчистку озерця. Окрiм того, вiн ще iнiцiював збiр коштiв для закупiвлi малька риби i заселення водойми рибою. На черзi - розчищення сангушкiвської криницi та вiдведення води до озерця.


Вибiрковий мiський голова

В мiсцевiй пресi з'явилося повiдомлення про вiдвiдини мiським головою М.О.Полiщуком заходiв регiональної органiзацiї СДПУ(о). Власне, йшлося про звiт голови перед партiйцями. Звiсно, нiхто не заважає меру вперто мати власнi медведчуковськi переконання - але хочеться зауважити, що мiський голова - посада виборна, i обирається всiма жителями мiста (а не лише есдеками, що було б, звiсно, краще). Колись вже повiдомлявся цiкавий факт - мiськвиконком i осередок СДПУ(о) в телефонному довiднику розмiщенi на однiй сторiнцi. Традицiя продовжена.


I знову про пам'ять

Не чiпатимемо полiтичнi моменти визнання ветеранiв ОУН-УПА воюючою стороною. В частинi 2 статтi 24 Конституцiї України ведеться, що для громадян не може iснувати привiлеїв та обмежень. Однак для ветеранiв ОУН-УПА iснують саме обмеження. Хоча в тiй же Конституцiї (ст.15) йде мова про iдеологiчну рiзноманiтнiсть у суспiльствi. На цих пiдставах об'єднання "Демократична Славутчина" звернулося до голови районної державної адмiнiстрацiї Г.I.Душник з пропозицiєю направити вiд iменi влади клопотання до обласної державної адмiнiстрацiї про визнання учасникiв ОУН-УПА воюючою стороною - принаймнi, тих, хто нинi живе на територiї областi. Отримана вiдповiдь, що це питання вимагає обговорення серед населення району. Себто, вочевидь, звернутися за консультацiєю до найбiльш "активної" частини цього населення - ветеранiв НКВС, НКВД, СМЕРШ. Тi швидко роз'яснять, хто в домє хазяiн. Ось i виходить - Конституцiя сама по собi, а ми самi по собi.
А мiж тим, росiяни з вiйськовими почестями перепоховали бiлого генерала Денiкiна...