Google




Мiсто Старокостянтинiв




1165

каталог сайтів





УПЦ Київського Патрiархату



Загальні
Загальні
23-Dec-2002
Два виміри одного "погрому" в сучасній Славуті

"Не треба, щоб людей годувала держава, потрібно, щоб це вони робили самі, а держава лише створювала для цього всі умови. З цих позицій люди й мають оцінювати роль своїх обранців - на всіх рівнях", - таку думку висловив на засіданні обласного прес-клубу народний депутат України Володимир Шандра. Засідання це було цього разу виїзним - на Славутському руберойдовому заводі, де пан Володимир до свого обрання обіймав посаду голови правління. Слова його, як з'ясувалось, мали безпосереднє відношення до трудового колективу СРЗ, причому в двох вимірах одночасно. Але про них трохи згодом.
Власне кажучи, тема чергової зустрічі журналістів була такою: роль і взаємозв'язок депутатів різних рівнів - на прикладі одного конкретного району. І вибір СРЗ мав закономірний характер, адже крім Володимира Шандри, ще три представники руберойдового заводу стали нещодавно народними обранцями:
Василь Гаврилюк і Валерій Гринчук - депутатами обласної ради, а директор підприємства Анатолій Потапов - Славутської міської. Однак історія ВАТ "Славутський руберойдовий завод" і особливо події нинішнього року внесли суттєві корективи у перебіг засідання.
Нагадаю, що сучасним і широковідомим підприємством СРЗ став усього рік тому - після того, як на ньому запрацювали високотехнологічні лінії виробництва полімерно-бітумних матеріалів італійського виробництва. Сталося це завдяки багатомільйонним інвестиціям. Відтоді його продукція, об'єднана єдиною торговою маркою "СПОЛІ", розпочала переможну ходу територією України. Так, нинішнього року вона була використана при облаштуванні посольств Аргентини та Ізраїлю в Києві, столичного універмагу "Україна", Національної філармонії, Харківського метрополітену, судоремонтного заводу в Одесі, кондитерської фірми "Світоч" у Львові та інших престижних споруд. Лише з початку цього року темпи зростання виробництва продукції "СПОЛІ" зросли на 39% і за всіма іншими соціально-економічними показниками завод поступається в районі тільки атомній станції у Нетішині. Досить сказати, що середня заробітна плата на ньому становить близько 600 гривень, а на соціальні програми було цього року виділено понад 100 тисяч гривень. Для Славути це величезна цифра.
Ось, так би мовити, загальне тло, що утворилось завдяки допомозі держави, котра сприяла залученню на СРЗ інвестицій та ефективному їх освоєнню керівництвом підприємства. Отже, цілком закономірним виглядає обрання членів його правління до рад різних рівнів. Цікаво, що Володимир Шандра в списку блоку "Наша Україна" значився під номером 38 - найвищим серед усіх подолян.
Таким чином належні умови для "самообслуговування" були створені. І держава в цьому зіграла відповідну роль - наче за сценарієм Володимира Шандри. Вона ж зробила і протилежне.
Серед визначальних подій року депутати-заводчани особливо підкреслили наступне: "спроба дискредитації підприємства через відкриття надуманої кримінальної справи проти посадових осіб заводу". Як пояснив Володимир Шандра, у липні на СРЗ "наїхала" бригада з обласного управління боротьби з організованою злочинністю - "за фактом шахрайства з фінансовими ресурсами". Результатом став арешт усіх бухгалтерських документів - півтори тонни паперів було вивезено з території заводу, причому вилучення робилось без складання опису. Підприємству навіть не залишили копій. Так стався погром у сучасній Славуті. Між тим, за словами народного депутата, податкова адміністрація області якихось претензій до СРЗ ніколи не висувала - навпаки, за підсумками попереднього року, завод був нею відзначений як кращий платник податків. "Уже через це всі звинувачення проти нас, - каже Володимир Шандра, - виглядали абсурдними". А серед них було, зокрема, таке: придбання готових виробів у Польщі, переклеювання торгової марки і перепродаж як власної продукції (!). Незрозумілою, на його думку, була в цьому випадку і участь не контролюючих фінансових органів, а УБОЗ.
Крім таких "дрібнот" як нервовий стрес, тиск на працівників і погрози: "Будемо "закривати" людей", завод зіткнувся із серйозними виробничими проблемами та проблемами збуту. Фактично у розпалі сезону реалізації він був паралізований.
Як же в цій історії спрацював депутатський ланцюг? За словами місцевих обранців, вони одразу забили тривогу на всіх можливих рівнях. Грудьми на захист своїх керівників став і трудовий колектив. Активно у справу втрутилась фракція "Нашої України" у Верховній Раді, була запрошена група незалежних столичних адвокатів, відповідні листи надійшли до Президента і уряду. Невизначеність тривала не один місяць, аж поки, як висловився Володимир Шандра, "високий професіоналізм, мужність і порядність не виявила обласна прокуратура, яка закрила справу за відсутністю криміналу. Натомість, через хаос під час вилучення документів, їх повернення триває і досі, однак свої кондиції завод відновив дуже швидко - якщо не брати до уваги проблем із здоров'ям у його керівників.
Чи адекватно поставилось до цієї історії місцеве керівництво? Як засвідчили депутати: "Міська влада від неї самоусунулась, а обласна адміністрація просто "не помітила". Керівництво ж УМВС в області наче набрало води в рота". Володимир Шандра ситуацію прокоментував так: "Наказ - скоріше за все усний, надійшов з Києва, хоча ніхто з керівництва МВС цього не підтверджує. Але я цьому не дивуюсь, адже це дуже характерно для сьогоднішньої України. Думаю, тут поєднались інтереси як політичні, так і економічні: супротивників Віктора Ющенка і Нашої України" та конкурентів заводу. А виконавцем була обрана державна силова структура". До речі, він зауважив, що попередньо отримував пропозиції щодо переходу до іншої фракції...
Наскільки ця версія відповідає дійсності, ми, можливо, так ніколи і не дізнаємося. Безумовно лише одне: "наїзд" на Славутський руберойдовий завод був відбитий не лише" завдяки кваліфікованості, мужності й порядності обласної прокуратури". За підприємством стоять досить потужні політичні сили, проігнорувати які сьогодні вже не так просто. Крім того, мільйонні інвестиції своїми численними нулями важать, мабуть, більше, ніж будь-чий політичний авторитет. Отож за кулісами цієї нетехнологічної", але дуже типової для нашої держави операції, стоять конкретні люди. А яку роль у цьому виконують обранці всіх рівнів, належить оцінювати їхнім виборцям. Утім, останнє поки що зовсім нетипове для нашого суспільства...

В.Разуваєв
"Проскурів"   101-102, 13.12.2002