Google




Мiсто Старокостянтинiв




1165

каталог сайтів





УПЦ Київського Патрiархату



Загальні
Загальні
05-May-2004
Полiтичнi iгри журналiста

Для початку - анекдот.
Йде перехожий по мiсту, аж бачить - двоє чоловiкiв пiд вiрьовочку копають i тут же закопують ями. I так рiвно! Вiн дивиться, дивиться - потiм пiдходить i питає: чого ви, мовляв, один з другим дурнею страждаєте? Один з них каже - а ми не один з другим, а один з тертiм. А другий наш захворiв. "А що ж мав робити другий?" - питає перехожий. "А деревця в ямки ставити..."
Власне, мова лише про те, що навiть вся правда без одного якогось факту може обернутися на власну протилежнiсть. Найбiльше це помiтно в журналiстицi. Скажи майже все - i нiби не обманув; але от вже злочин - не злочин, Кучма - гарант, i навiть прем'єр-рецидивiст бiлий i пухнастий. Те ж i на мiсцевому рiвнi.
Чим ближче до виборiв 2004 року - тим бiльше розкривається полiтичний талант деяких журналiстiв, i не лише в Києвi. Причому невiдомо, чи це особиста iнiцiатива, а чи замовлення. Ось i в Славутi журналiст газети "Пульс" В.Сергiєвський проявив власне "я". Його дуже зацiкавило, чому ж це Спiлка офiцерiв України не займається проблемами городiв, якi розкопанi поблизу колишнiх поховань вiйськовополонених. При тому в матерiалi на першiй сторiнцi (погодьтесь, призове мiсце), автор двiчi позитивно вiдгукується про органiзацiї, якi роблять те, чого б вiн хотiв. I нiчого, що колишнiй пiдполковник мiлiцiї не знає статут СОУ, яку критикує. Тому що головне в статтi - вiдсутнiсть згадки про того другого, який би МАВ ЗАЙМАТИСЯ саме тим, про що пише журналiст - а саме мiсцеву владу. Вона якось випала з кадру. А саме вона, згiдно до Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi", несе вiдповiдальнiсть за санiтарний стан вiйськових поховань (в Славутi, виходить, не несе). I взагалi, варто було б поцiкавитися, чи вiд хорошого життя люди змушенi копати бараболю у вiльний вiд роботи час. Звiсно, мiсцеву владу вiд СДПУ(о) журналiсту зачiпати зась. В той же час на тому ж коронному мiсцi на першiй сторiнцi все частiше з'являються публiкацiї, що розповiдають про Героя Нашого Часу (далi - ГНЧ) В.Януковича - тож ясно, хто є замовник i чому, з точки зору журналiста, у будь-якiй бiдi виннi всi - крiм можновладцiв... От вам ще приклад - в останньому номерi проспiвана хвала уряду ГНЧ, що збiльшив пенсiї "в середньому аж на 12%" (колишнiм партбоссам - на 25%, колгоспникам з 40-рiчним стажем - на 10 гривень). Це перше. А третє - пiдлий Ющенко всього лише повернув свого часу борги пенсiонерам. Що тут друге, запитаєте? А друге тут - цiни на борошно, що пiднялися з 1 гривнi до 2.30, хлiб, що пiднявся в два рази, квартплата, що пiдвищилася в пiвтора рази. Елементарна математична дiя (подiлити 100% пiдйом цiн на 12% "пiдйом" пенсiй) доводить - народ став жити ЗНАЧНО гiрше. Але виведи оцю дiю за дужки - i що маємо? Звiсно, маємо нетлiнний образ...
Вочевидь, за такою ж логiкою та ж газета вмiстить бiографiю Януковича, в якiй пiсля першого - дитинства вiдразу настане третє - прем'єрство.
I нi слова про друге - перебування в зонi. Колючий дрiт, вишки, роба, смугастий одяг, собаки, кличка "Хам"...
Звiсно, таке друге треба б щоб захворiло i не прийшло...